самограй

(-ю) ч.; жрм. Самогон. Чабаненко 1992, 4, 54.

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. самограй — самогра́й іменник чоловічого роду самовар жарт. Орфографічний словник української мови
  2. самограй — див. горілка Словник синонімів Вусика
  3. самограй — -ю, розм., жарт. Те саме, що самовар 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. самограй — САМОГРА́Й, ю, розм., жарт. Те саме, що самова́р 1. Словник української мови у 20 томах
  5. самограй — самогра́й 1. шк. грамофон (Цьонка) 2. самогон (Лучук) (ср)|| = бімбер Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. самограй — Ю, ч. Самогон. Ну що, діставай свій самограй. Словник сучасного українського сленгу
  7. самограй — САМОГРА́Й, ю, розм., жарт. Те саме, що самова́р 1. Словник української мови в 11 томах
  8. самограй — Самограй, -граю и самогрій, -рію ж. Шуточно: самоваръ. Словник української мови Грінченка