самопал

(-у) ч.

1. мол., торг. Щось виготовлене кустарно; саморобна, нефірмова річ. Самопал від фірми я можу відрізнити (Запис 1997 р.). БСРЖ, 523. II мол. Алкогольний напій, виготовлений кустарним способом. Під кутом зору 40°. Столиці загрожує "самопал" (УМ, 26.01.2002).

2. крим. Самогон. СЖЗ, 91; ЯБМ, 2, 312.

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

самопал — самопа́л іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
самопал — див. РУШНИЦЯ. Словник синонімів Караванського
самопал — I -а, ч. Старовинна зброя – ґнотова рушниця, що не має замка і заряджається з дула. || розм. Рушниця взагалі (перев. саморобна). || розм. Саморобна вогнепальна іграшкова зброя. II -а, ч., жарг. Про те, що виготовлене кустарним способом (з імітацією фірменої продукції). Великий тлумачний словник сучасної мови
самопал — САМОПА́Л, а, ч. 1. Старовинна зброя – ґнотова рушниця, що не має замка і заряджається з дула. І шаблюка, мов гадюка, Й ратище-дрючина, Й самопал семип'яденний [семип'ядний] Повис за плечима (Т. Словник української мови у 20 томах
самопал — У, ч. Продукт кустарного виробництва. Я не думаю, що це «Союз-Віктан». Очевидний самопал. Словник сучасного українського сленгу
самопал — РУШНИ́ЦЯ (вогнепальна ручна зброя), КРІС заст., ОРУ́ЖИНА заст., ПУ́ШКА діал.; ГВИНТІ́ВКА, КАРАБІ́Н, КАРАБІ́НКА розм., ТРИЛІНІ́ЙКА (ТРЬОХЛІНІ́ЙКА) заст., ҐВЕР діал. (із цівкою, у якій є гвинтова різьба); КРЕМЕНІ́ВКА заст., КРЕСА́К заст., ФУ́ЗІЯ заст. Словник синонімів української мови
самопал — САМОПА́Л, а, ч. Старовинна зброя — гнотова рушниця, що не має замка і заряджається з дула. І шаблюка, мов гадюка, Й ратище-дрючина, Й самопал семип’яденний [семип’ядний] Повис за плечима (Шевч. Словник української мови в 11 томах
самопал — Самопал, -лу м. 1) Самопалъ, ружье. Вивірився Козубай на війну з ляхами, взяв з собою самопал і лук зо стрілами. Лукаш. 112. 2) Ловушка на медвѣдей и др. крупныхъ звѣрей. Вх. Пч. II. 7. Словник української мови Грінченка