самопал

РУШНИ́ЦЯ (вогнепальна ручна зброя), КРІС заст., ОРУ́ЖИНА заст., ПУ́ШКА діал.; ГВИНТІ́ВКА, КАРАБІ́Н, КАРАБІ́НКА розм., ТРИЛІНІ́ЙКА (ТРЬОХЛІНІ́ЙКА) заст., ҐВЕР діал. (із цівкою, у якій є гвинтова різьба); КРЕМЕНІ́ВКА заст., КРЕСА́К заст., ФУ́ЗІЯ заст., ФУЗЕ́Я заст. (гладкоцівкова з кременем); САМОПА́Л заст. (із ґнотом і без замка); МУШКЕ́Т заст. (із ґнотом та великого калібру); ЦЕНТРА́ЛКА (мисливська); ДУБЕЛЬТІ́ВКА (мисливська з двома цівками) заст. Коли ж він дістав рушницю, забажалося йому якнайшвидше навчитися влучно стріляти (З. Тулуб); Михась.. трохи поблід, але міцно держить у руках холодного кріса (Ф. Малицький); Для.. армії своєї Рушниць, мушкетів, оружин Наклали повні гамазеї, Гвинтівок, фузій без пружин (І. Котляревський); Звеліли (жандарми) зганяти до сільської управи лісорубів,.. чабанів. І люди йшли, а що поробиш, коли над головою стоїть жандарм із своєю пушкою... (С. Скляренко); На гострому багнеті його гвинтівки вигравали відблиски вогню й місяця (А. Шиян); Мирослава помітила в натовпі групу солдатів, озброєних карабінами (А. Головко); Зелений шум пливе над ними, неначе маревом згадок, і карабінки за плечима хитає сумно коней крок (В. Сосюра); Вже пітерський.. робітник.. до трилінійки пригвинчує штик (Л. Первомайський); В Яру колись гайдамаки Табором стояли, Лагодили самопали, Ратища стругали (Т. Шевченко); Централка набивається готовими набоями (Остап Вишня); Каринський був зовсім не байдужий до мисливства. В нього була прекрасна дубельтівка (Ю. Шовкопляс). — Пор. обрі́з.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. самопал — самопа́л іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. самопал — див. РУШНИЦЯ. Словник синонімів Караванського
  3. самопал — I -а, ч. Старовинна зброя – ґнотова рушниця, що не має замка і заряджається з дула. || розм. Рушниця взагалі (перев. саморобна). || розм. Саморобна вогнепальна іграшкова зброя. II -а, ч., жарг. Про те, що виготовлене кустарним способом (з імітацією фірменої продукції). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. самопал — САМОПА́Л, а, ч. 1. Старовинна зброя – ґнотова рушниця, що не має замка і заряджається з дула. І шаблюка, мов гадюка, Й ратище-дрючина, Й самопал семип'яденний [семип'ядний] Повис за плечима (Т. Словник української мови у 20 томах
  5. самопал — У, ч. Продукт кустарного виробництва. Я не думаю, що це «Союз-Віктан». Очевидний самопал. Словник сучасного українського сленгу
  6. самопал — (-у) ч. 1. мол., торг. Щось виготовлене кустарно; саморобна, нефірмова річ. Самопал від фірми я можу відрізнити (Запис 1997 р.). БСРЖ, 523. II мол. Алкогольний напій, виготовлений кустарним способом. Під кутом зору 40°. Столиці загрожує "самопал" (УМ, 26. Словник жарґонної лексики української мови
  7. самопал — САМОПА́Л, а, ч. Старовинна зброя — гнотова рушниця, що не має замка і заряджається з дула. І шаблюка, мов гадюка, Й ратище-дрючина, Й самопал семип’яденний [семип’ядний] Повис за плечима (Шевч. Словник української мови в 11 томах
  8. самопал — Самопал, -лу м. 1) Самопалъ, ружье. Вивірився Козубай на війну з ляхами, взяв з собою самопал і лук зо стрілами. Лукаш. 112. 2) Ловушка на медвѣдей и др. крупныхъ звѣрей. Вх. Пч. II. 7. Словник української мови Грінченка