сачок
(-чка) ч.; жрм; ірон. або несхвальн. Ледар, нероба. Я сьогодні — сачок. Я в загулі. / Хочеш — спи, хочеш — слухай зозулю (І. Жиленко, Вечірка у старій винарні). ТСРОЖ, 184; Югановы, 198.
Джерело:
Короткий словник жарґонної лексики української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сачок — сачо́к 1 іменник чоловічого роду сітка сачо́к 2 іменник чоловічого роду від: сак — півпальто Орфографічний словник української мови
- сачок — I -чка, ч. Сітка для ловлі риби, комах і т. ін., що має форму конусоподібного мішка, натягнутого на обруч або чотирикутну раму і прикріпленого до довгого держална. II -чка, ч. 1》 Зменш.-пестл. до сак II. 2》 жарт. Лінивий хлопець, який ухиляється від роботи. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сачок — Хапачка, торбик, див. сак Словник чужослів Павло Штепа
- сачок — САЧО́К¹, чка́, ч. Сітка для ловлі риби, комах і т. ін., що має форму конусоподібного мішка, натягнутого на обруч або чотирикутну раму і прикріпленого до довгого держална. Словник української мови у 20 томах
- сачок — Чка, ч. Той, що ухиляється від роботи. От сачок: аби кудись втекти від роботи. Словник сучасного українського сленгу
- сачок — Пристрій для вилову риби, переважно річкової; сітчаста тканина, натягнена на 2 перехрещених дугах, підвішених на довгій палиці. Універсальний словник-енциклопедія
- сачок — САЧО́К¹, чка́, ч. Сітка для ловлі риби, комах і т. ін., що має форму конусоподібного мішка, натягнутого на обруч або чотирикутну раму і прикріпленого до довгого держална. Саня з робочим кошиком, перша панночка з вудкою, друга з сачком (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах