1. Словник жарґонної лексики української мови

свіжина

(-и) ж.; мол.; ірон. Дівчина, жінка (як нова сексуальна партнерка). — На свіжину летиш, Максе, може захочеш? <...> Ось там лежить за шторою. Може хочеш? (Ю. Покальчук, Те, що на споді).

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. свіжина — свіжина́ іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. свіжина — див. свіжий Словник синонімів Вусика
  3. свіжина — -и, ж., розм. 1》 Свіже м'ясо щойно забитого кабана, свині. 2》 рідко. Свіжість (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. свіжина — СВІЖИНА́, и́, ж., розм. 1. Свіже м'ясо, сало, з недавно (щойно) зарізаної тварини. Украв [Бідочуків] вівцю .. Всі зраділи, бо давно вже не їли свіжини. Юрчик заходився куховарити (Г. Хоткевич); – Приходьте ж взавтра до мене на свіжину .. Словник української мови у 20 томах
  5. свіжина — СВІЖИНА́, и́, ж., розм. 1. Свіже м’ясо. Украв [Бідочуків] вівцю.. Всі зраділи, бо давно вже не їли свіжини. Юрчик заходився куховарити (Хотк., II, 1966, 163); — Приходьте ж взавтра до мене на свіжину.. Славного кабанчика моя Ганя відгодувала (Зар., На.. Словник української мови в 11 томах
  6. свіжина — Свіжина, -ни ж. 1) Свѣжіе припасы, свѣжее. 2) Свѣжее свиное мясо. Угор. Словник української мови Грінченка