свіжина
СВІЖИНА́, и́, ж., розм.
1. Свіже м’ясо.
Украв [Бідочуків] вівцю.. Всі зраділи, бо давно вже не їли свіжини. Юрчик заходився куховарити (Хотк., II, 1966, 163);
— Приходьте ж взавтра до мене на свіжину.. Славного кабанчика моя Ганя відгодувала (Зар., На.. світі, 1967, 193).
2. рідко. Свіжість (у 1 знач.).
Узькі глибокі щілини темніли внизу, вкриті тінню, і манили до себе очі своєю чарівною свіжиною та прохолодою (Н.-Лев., II, 1956, 386);
Ледве не захлинулася [дівчина] свіжиною ранкового повітря, змішаного з пахощами квітів (Ле, В снопі.., 1960, 204).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- свіжина — свіжина́ іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
- свіжина — див. свіжий Словник синонімів Вусика
- свіжина — -и, ж., розм. 1》 Свіже м'ясо щойно забитого кабана, свині. 2》 рідко. Свіжість (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- свіжина — СВІЖИНА́, и́, ж., розм. 1. Свіже м'ясо, сало, з недавно (щойно) зарізаної тварини. Украв [Бідочуків] вівцю .. Всі зраділи, бо давно вже не їли свіжини. Юрчик заходився куховарити (Г. Хоткевич); – Приходьте ж взавтра до мене на свіжину .. Словник української мови у 20 томах
- свіжина — (-и) ж.; мол.; ірон. Дівчина, жінка (як нова сексуальна партнерка). — На свіжину летиш, Максе, може захочеш? <...> Ось там лежить за шторою. Може хочеш? (Ю. Покальчук, Те, що на споді). Словник жарґонної лексики української мови
- свіжина — Свіжина, -ни ж. 1) Свѣжіе припасы, свѣжее. 2) Свѣжее свиное мясо. Угор. Словник української мови Грінченка