1. Словник жарґонної лексики української мови

скес

(-а) ч.; крим., жрм; несхвальн. Скупа людина. То такий скес, що й води батькові не дасть (Чабаненко 1992). БСРЖ, 541; ЯБМ, 2, 343. Чабаненко 1992, 4, 71.

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скес — скес карт. головна карта у грі тарок (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт