скін
(-а) ч.; мол. Те саме, що скінхед. Берні, як затятий борець з ненависним фашистським режимом, від котрого йому неодноразово діставалось, риється в кишенях, але нічого не знаходить і говорить скінові, що, мовляв, братику, вибач, у мене немає дрібних грошей (С. Жадан, Біг Мак). БСРЖ, 541; ПСУМС, 64.
Джерело:
Короткий словник жарґонної лексики української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- скін — Скін: — загибель, смерть [10] Словник з творів Івана Франка
- скін — скін іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- скін — див. СМЕРТЬ. Словник синонімів Караванського
- скін — див. кінець; смерть Словник синонімів Вусика
- скін — скону, ч., уроч. Те саме, що смерть. || Кінець, межа. До скону віків рідко — назавжди, навіки, до віку. Великий тлумачний словник сучасної мови
- скін — СКІН, ско́ну, ч., уроч. Те саме, що смерть. Він перший за свою любов тяжкі дістав кайдани, але до скону їй служив без зради, без омани (Леся Українка); Та не журися, нене, .. За рідне слово й пісню Твій син піде на скін! (Д. Павличко); // Кінець, межа. Словник української мови у 20 томах
- скін — А, ч., див. сшнхед. Скінів і справді у Москві набагато більше (Україна Молода). Словник сучасного українського сленгу
- скін — СМЕРТЬ (припинення життєдіяльності організму, закінчення життя), КІНЕ́ЦЬ, СКІН уроч., КОНЧИ́НА уроч., ГИ́БЕЛЬ, ПОГИ́БЕЛЬ, СКОНА́ННЯ, КРАЙ, МОГИ́ЛА розм., АМІ́НЬ розм., А́МБА розм., КАЮ́К розм., КАПУ́Т розм., РІШЕНЕ́ЦЬ рідко, СО́ДУХА (СО́ДУХИ мн.) розм. Словник синонімів української мови
- скін — Скін, ско́ну, при ско́ні Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- скін — СКІН, ско́ну, ч., уроч. Те саме, що смерть. Він перший за свою любов тяжкі дістав кайдани, але до скону їй служив без зради, без омани (Л. Укр., І, 1951, 318); Та не журися, нене,.. За рідне слово й пісню Твій син піде на скін! (Павл. Словник української мови в 11 томах
- скін — Скін, ско́ну м. 1) Кончина, смерть. 2) Конецъ, предѣлъ. Словник української мови Грінченка