слива

(-и) ж. мол.

1. Пияцтво.

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. слива — сли́ва іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. слива — -и, ж. 1》 Садове і лісове плодове дерево або кущ із соковитими плодами перев. фіолетового або жовтого кольору з великою довгастою кісточкою. Колюча слива — рослина родини розових; те саме, що терен. Розлога слива — те саме, що алича. 2》 Плід цього дерева або куща. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. слива — СЛИ́ВА, и, ж. 1. Садове і лісове плодове дерево або кущ з соковитими плодами перев. фіолетового або жовтого кольору з великою довгастою кісточкою. Словник української мови у 20 томах
  4. слива — И, ж. 1. Ніс алкоголіка. Та по його сливі видно, як він п'є. 2. Алкогольні напої. ◇ Заливати сливу — випивати. А що ще залишається взимку, як не заливати сливу. Словник сучасного українського сленгу
  5. слива — Дерево або кущ родини розових; поширена у пн. півкулі в районах з помірним кліматом, плодова культура; бл. 400 видів; вирощують задля їстівних плодів (кістянок), які споживають свіжими, використовують для переробки, для виготовлення горілки (6 тис. Універсальний словник-енциклопедія
  6. слива — Сли́ва, -ви; сли́ви, слив Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. слива — СЛИ́ВА, и, ж. 1. Садове і лісове плодове дерево або кущ з соковитими плодами перев. фіолетового або жовтого кольору з великою довгастою кісточкою. Словник української мови в 11 томах
  8. слива — Слива, -ви ж. Слива. сидить, як у сливах. Онъ не въ своей тарелкѣ. ум. сливка, сливонька, сливочка. Словник української мови Грінченка