слива

СЛИ́ВА, и, ж.

1. Садове і лісове плодове дерево або кущ з соковитими плодами перев. фіолетового або жовтого кольору з великою довгастою кісточкою.

Між зеленою листвою вишняку, груш, слив та яблунь біліли чепурні хаточки (Мирний, І, 1949, 128);

Тоненькі гіллячки слив гнулися під вагою темно-синіх сливок (Фр., IV, 1950, 201);

Підіймалася [біля хвіртки] стара, з потрісканим стовбуром і гіллям слива (Стельмах, І, 1962, 157).

2. Плід цього дерева або куща.

Напиши рецепти повидел з яблук і слив, спосіб маринування слив і грушок (Л. Укр., V, 1956, 178);

Синіють сливи, червонобокі повні персики вгинають гілля… (Гончар, III, 1959, 128);

На чистих яблуках і сливах, укритих ніким не займаною патиною, бриніли найчистіші дощові краплини (Довж., І, 1958, 95);

*У порівн. Стоїть дівчинка там же, над прірвою, дивиться на нього — такі великі темно-сині очі, як слива… (Крот., Сини.., 1948, 17).

◊ Сиді́ти як (на́че і т. ін.) [соро́ка] в сли́вах — ніяково почувати себе.

Сидить, як сорока в сливах (Номис, 1864, № 3193);

[Галя (помітивши, що Явдоха наче в сливах):] Ходімо, Дуню, й ми туди.. А ви посидьте тут (Мирний, V, 1955, 153).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. слива — сли́ва іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. слива — -и, ж. 1》 Садове і лісове плодове дерево або кущ із соковитими плодами перев. фіолетового або жовтого кольору з великою довгастою кісточкою. Колюча слива — рослина родини розових; те саме, що терен. Розлога слива — те саме, що алича. 2》 Плід цього дерева або куща. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. слива — СЛИ́ВА, и, ж. 1. Садове і лісове плодове дерево або кущ з соковитими плодами перев. фіолетового або жовтого кольору з великою довгастою кісточкою. Словник української мови у 20 томах
  4. слива — И, ж. 1. Ніс алкоголіка. Та по його сливі видно, як він п'є. 2. Алкогольні напої. ◇ Заливати сливу — випивати. А що ще залишається взимку, як не заливати сливу. Словник сучасного українського сленгу
  5. слива — (-и) ж. мол. 1. Пияцтво. Словник жарґонної лексики української мови
  6. слива — Дерево або кущ родини розових; поширена у пн. півкулі в районах з помірним кліматом, плодова культура; бл. 400 видів; вирощують задля їстівних плодів (кістянок), які споживають свіжими, використовують для переробки, для виготовлення горілки (6 тис. Універсальний словник-енциклопедія
  7. слива — Сли́ва, -ви; сли́ви, слив Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. слива — Слива, -ви ж. Слива. сидить, як у сливах. Онъ не въ своей тарелкѣ. ум. сливка, сливонька, сливочка. Словник української мови Грінченка