1. Словник жарґонної лексики української мови

спокуха

-и ж., мол., жрм, жарт., ірон. Заклик до спокою. Спокуха, друзі. Я побуду в Галі з годинку, поснідаю, можливо, ще раз потелефоную до Кирила, домовлюся з ним на точний час (Ю. Андрухович, Московіада); — Спокуха, спокуха! — поблажливо сказав я, заходячи до кімнати, й поплескав його по плечу (Л. Кононович, Мертва грамота). БСРЖ, 560; ТСРОЖ, 201; Югановы, 208.

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. спокуха — присл. Спокійно! Спокуха, друзі! (Ю. Андрухович). Словник сучасного українського сленгу