ствол

(ствола) ч.

1. крим., мол. Вогнепальна зброя. Незареєстровані стволи будь-кому знадобляться (А. Кокотюха, Останній раз); Тоді знайшли усе, крім "ствола", який, окрім всього, зберігався незаконно (УМ, 7.06.2000). БСРЖ, 564; ПСУМС, 66; ТСРОЖ, 202; ЯБМ, 2, 380.

2. мол. Сто грошових одиниць. ПСУМС, 66.

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ствол — ствол іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. ствол — сов., (кріса) цівка, люфа; (гармати) жерло, тіло, хобот; (шахти) стовбур; (нерва) стебло. Словник синонімів Караванського
  3. ствол — 1. цівка, див. дуло 2. стовбур, стовбурець, стовбурина, стовбурисько Словник чужослів Павло Штепа
  4. ствол — СТВОЛ, а, ч. 1. Частина вогнепальної зброї у вигляді труби, через яку проходять, отримуючи певний напрямок польоту, куля або снаряд. З ствола берданки і досі в'юнився тонесенький промінчик диму (О. Словник української мови у 20 томах
  5. ствол — А, ч. 1. Вогнепальна зброя. 2. вульг. Пеніс. ◇ Засадити в два ствола — здійснити статевий акт з двома чоловіками одночасно. Ти бачив ту порнуху, де тьолці засадили в два ствола? Словник сучасного українського сленгу
  6. ствол — -а, ч. 1》 Частина вогнепальної зброї у вигляді труби, крізь яку проходить, отримуючи певний напрямок польоту, куля або снаряд; дуло. 2》 гірн. Вертикально або похило розташована частина шахти, яка має вихід на поверхню. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. ствол — Шахтна виробка значної довжини, перерізом понад 4 м2, найчастіше вертикальна, веде з поверхні землі вглиб до покладу; с. служить, зокрема, для підіймання видобутку і транспортування людей за допомогою шахтного підйомника (с. видавальний, с. підіймальний), для вентиляції шахти (с. вентиляційний). Універсальний словник-енциклопедія
  8. ствол — СТВОЛ (частина вогнепальної зброї у вигляді труби, через яку проходить куля, снаряд), ДУ́ЛО, ЖЕ́РЛО (в артилерійської зброї); ЦІ́ВКА розм. (ствол рушниці). Гармати били прямою наводкою, стволи вже стояли горизонтально.. Словник синонімів української мови
  9. ствол — СТВОЛ, а, ч. 1. Частина вогнепальної зброї у вигляді труби, через яку проходять, отримуючи певний напрямок польоту, куля або снаряд. З ствола берданки і досі в’юнився тонесенький промінчик диму (Донч. Словник української мови в 11 томах