1. Словник жарґонної лексики української мови

степан

(-а) ч.; студ.; жарт. Стипендія. Коли вони з Лесю вчилися, такого не було, "степана" (стипендію) отримували регулярно (Ю. Голобородько, Музика для себе).

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Степан — Степа́н іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. Степан — Степан (Стефан, Стецько) гр.; Stephanos — вінок. Степанко, Степанонько, Степаночко, Степасенько, Степанцьо, Степаник, Степанчик, Сте-Фанко, Стефанонько, Стефаночко, Стефанцьо, Стефаник, Стифко, Стефцьо, Стець, Стьопа. "Здоров, Степане!... Власні імена людей. Словник-довідник
  3. Степан — Степа́н, -на. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)