студент

Значення в інших словниках

1. студент — Сту́дент: — в кол. Галичині — гімназист [IV] — тут: учень середньої школи [48] — Учень середніх шкіл [XX] Бо хто такі — наші ? Студенти, академіки, ну, а в них який стосунок з робітниками? [XX] Словник з творів Івана Франка
2. студент — студе́нт іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
3. студент — [студент] -нта, м. (на) -нтов'і/-н'т'і, мн. -нтие, -н'т'іў Орфоепічний словник української мови
4. студент — СТУДЕ́НТ, а, ч. Той, хто навчається у вищому або середньому спеціальному навчальному закладі. Я був студентом, Бажав науки і знання І кождим дорожив моментом, Щоб здобувати їх (І. Словник української мови у 20 томах
5. студент — студе́нт 1. гімназист, учень (ст): Не знаю, які політичні події і яка політична гра зробила те, що до Львова заповіджено приїзд не абиякої особи, але одинокого сина австрійського цісаря, престолонаслідника архикнязя Рудольфа. Лексикон львівський: поважно і на жарт
6. студент — -а, ч. Той, хто навчається у вищому або середньому спеціальному навчальному закладі. Великий тлумачний словник сучасної мови
7. студент — У́ЧЕНЬ (той, хто вчиться у школі, середньому навчальному закладі, у якогось фахівця); ШКОЛЯ́Р (у школі); ВИХОВА́НЕЦЬ (школи, навчального закладу, дитячого будинку тощо); КУРСА́НТ (військового училища); СТУДЕ́НТ (вищого навчального закладу)... Словник синонімів української мови
8. студент — Студе́нт, -та, -тові; -де́нти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. студент — СТУДЕ́НТ, а, ч. Той, хто навчається у вищому або середньому спеціальному навчальному закладі. Я був студентом, Бажав науки і знання І кождим дорожив моментом, Щоб здобувати їх (Фр. Словник української мови в 11 томах
10. студент — Студент, -та м. 1) Ученикъ. Ішли три студенти до школи. Гн. І. 163. 2) Студентъ. Студенти, як звичайно буває, почали записувати його лекції. Левиц. Пов. 52. Словник української мови Грінченка