студіозус

(-а) ч.; мол.; жарт. Студент. Днів за два перед операцією до нього заскочили Микола і Віталій. Двоє колишніх однокласників. А тепер — студіозусів, які відбували практику у цьому страшному інституті (В. Івченко, Три оповідання); Де принишклі авдиторії, де сповнені гамірними студіозусами склепінчасті коридори? (О. Яровий, Чекання несподіванки). БСРЖ, 572.