суботник
(-а) ч.,маф. Один день на місяць, коли повія працює безкоштовно, віддаючи весь прибуток міліціонерам або сутенеру На "суботники" (безплатні замовлення) їздили рідко — раз на місяць або навіть рідше (ВЗ, 20.04.2001) ЯБМ, 2, 395.
Джерело:
Короткий словник жарґонної лексики української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- суботник — субо́тник 1 іменник чоловічого роду безоплатна колективна праця субо́тник 2 іменник чоловічого роду, істота адвентист сьомого дня розм. Орфографічний словник української мови
- суботник — СУБО́ТНИК¹, а, ч., заст. Добровільне і безоплатне колективне виконання суспільне корисної роботи в позаурочний час (спершу по суботах). В ешелонах влаштували щось схоже на летючий суботник (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах
- суботник — А, ч. Гулянка. Збираємось на суботник? Словник сучасного українського сленгу
- суботник — -а, ч. 1》 іст. Добровільне і безоплатне колективне виконання суспільно корисної роботи в позаурочний час (спершу лише по суботах). 2》 розм. Парафіянин однієї з християнських сект (баптист, євангеліст тощо). Великий тлумачний словник сучасної мови
- суботник — Субо́тник, -ка; -ники, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- суботник — СУБО́ТНИК, а, ч. Добровільне і безоплатне колективне виконання суспільне корисної роботи в позаурочний час (спершу по суботах). На Всесоюзний комуністичний суботник на честь 100-річчя з дня народження В. І. Леніна вийшло понад 119 мільйонів чоловік (Ком. Словник української мови в 11 томах