1. Словник жарґонної лексики української мови

сябр

(-а) ч.; крим. Білорус. ЯБМ, 2, 406.

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сябр — сябр іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. сябр — СЯБР¹ див. сябри́1. СЯБР² див. сябри́2. Словник української мови у 20 томах
  3. сябр — А, ч. Білорус. Сябри — брати наші. Словник сучасного українського сленгу
  4. сябр — СЯБР див. сябри́. Словник української мови в 11 томах