сябро
(-а) ч.; жрм; зневажл. Спільник; злочинець, який проходить з кимсь по одній справі. Засудили твого сябра, то й тебе скоро засудять. Чабаненко, 4, 129.
Джерело:
Короткий словник жарґонної лексики української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
-
сябро —
див. сябер.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
сябро —
Сябер, -бра, сябро, -ра м. Участникъ земельнаго владѣнія, компаньонъ въ торговомъ предпріятіи. Вас. 189. КС. 1890. VI. 478. Брат братові сябер. Ном. № 9399.
Словник української мови Грінченка