теличка
(-и) ж.; мол. Пестл. до телиця. — Кажеш, теличка була молода? Може, то якась аспірантка чи машиніста з кафедри? (Є. Кононенко, Кароліна).
Джерело:
Короткий словник жарґонної лексики української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- Теличка — Тели́чка іменник жіночого роду місцевість Орфографічний словник української мови
- теличка — див. повія; теля Словник синонімів Вусика
- теличка — [теиличка] -чкие, д. і м. -иц':і, мн. теилиечки, теилиечок дв'і теиличкие Орфоепічний словник української мови
- теличка — ТЕЛИ́ЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до тели́ця. Гнат обійшов село – теляти не було. Змучений, впрілий, вернувся він додому без телички... (М. Коцюбинський); – А чом з економії не взяв собі хоча б лошати чи бичка? – Мені теличка припала, породиста. Словник української мови у 20 томах
- теличка — И, ж., знев. Дівчина. Поговоримо тут, бо в покої у мене теличка (Ю. Винничук). Прикольна теличка: я би з такою позустрічався. Словник сучасного українського сленгу
- теличка — -и, ж. Зменш.-пестл. до телиця. Великий тлумачний словник сучасної мови
- теличка — Тели́чка, -чки, -чці; -ли́чки, -ли́чок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- теличка — ТЕЛИ́ЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до тели́ця. Гнат обійшов село — теляти не було. Змучений, впрілий, вернувся він додому без телички… (Коцюб., І, 1955, 31); — А чом з економії не взяв собі хоча б лошати чи бичка? — Мені теличка припала, породиста. Словник української мови в 11 томах