1. Словник жарґонної лексики української мови

телиця

(-і) ж.; мол. Дівчина, молода жінка. Вона звикла, що у чоловіка отих "телиць-одноднівок" — цілі плеяди <...> (СМ, 17.08.2001).

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. телиця — гімнастерка –гімнастьорка Яка з цих форм правильніша? Російському наголошеному ё після приголосного в українській мові здебільшого відповідає е: тёлка – телиця, новосёл – новосел; те саме спостерігаємо і в словах іншомовного походження: шофёр – шофер... «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. телиця — тели́ця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  3. телиця — див. повія; теля Словник синонімів Вусика
  4. телиця — ТЕЛИ́ЦЯ, і, ж. Молода корова, яка ще ні разу не телилася. Онися Степанівна обділила дочку й зятя всім, що було потрібно в господарстві: дала три пари волів, дві корови й телицю (І. Нечуй-Левицький); У загоні батько налигав телицю і вивів .. Словник української мови у 20 томах
  5. телиця — -і, ж. Молода корова, яка ще ні разу не телилася. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. телиця — КОРО́ВА (велика парнокопита свійська молочна тварина), КОРО́ВИЦЯ розм., МИ́НЯ дит.; КОРІВЧИ́НА розм., КОРОВИ́НА розм. (перев. невеличка або погана); Я́ЛІВКА (яка не дає приплоду); ЯЛІВЧИ́НА розм. Словник синонімів української мови
  7. телиця — Тели́ця, -ці, -цею; -ли́ці, -ли́ць Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. телиця — ТЕЛИ́ЦЯ, і, ж. Молода корова, яка ще ні разу не телилася. Онися Степанівна обділила дочку й зятя всім, що було потрібно в господарстві: дала три пари волів, дві корови й телицю (Н.-Лев., III, 1956, 198); У загоні батько налигав телицю і вивів.. Словник української мови в 11 томах