телиця
КОРО́ВА (велика парнокопита свійська молочна тварина), КОРО́ВИЦЯ розм., МИ́НЯ дит.; КОРІВЧИ́НА розм., КОРОВИ́НА розм. (перев. невеличка або погана); Я́ЛІВКА (яка не дає приплоду); ЯЛІВЧИ́НА розм. (невелика або погана ялівка); ТЕЛИ́ЦЯ (молода, яка ще жодного разу не телилася); НЕ́ТЕЛЬ (тільна телиця). Тітка корови доїть (І. Нечуй-Левицький); (Мати:) Пора ж тобі коровицю здоїти, оту молочну (Леся Українка); — Йди, миню, йди... Ну... — Іваниха тягнула з хліва корову, а корова впиралася (Б. Харчук); Гнали повз подвір'я череду, худоба лисніла рябими боками, жодної корівчини не було червоної масті (Є. Гуцало); — А нащо ж ви крадьки, потай мене, ґрунтець купували, а тепер би ще послідну коровину продали на подвійний завдаток (Лесь Мартович); (Марина:) На Юрія продадуть у ярмарку телицю-ялівку та годованого кабана, то й буде за що весілля відбути (М. Кропивницький); Десь нам ялівчина втекла в ліс ще вчора, то шукали хлопці цілу ніч (І. Франко); Взимку за сестрою, хоч і була вона ще малувата, закріпили дві корови і вісім нетелів (І. Рябокляч).
Значення в інших словниках
- телиця — гімнастерка –гімнастьорка Яка з цих форм правильніша? Російському наголошеному ё після приголосного в українській мові здебільшого відповідає е: тёлка – телиця, новосёл – новосел; те саме спостерігаємо і в словах іншомовного походження: шофёр – шофер... «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
- телиця — тели́ця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- телиця — див. повія; теля Словник синонімів Вусика
- телиця — ТЕЛИ́ЦЯ, і, ж. Молода корова, яка ще ні разу не телилася. Онися Степанівна обділила дочку й зятя всім, що було потрібно в господарстві: дала три пари волів, дві корови й телицю (І. Нечуй-Левицький); У загоні батько налигав телицю і вивів .. Словник української мови у 20 томах
- телиця — (-і) ж.; мол. Дівчина, молода жінка. Вона звикла, що у чоловіка отих "телиць-одноднівок" — цілі плеяди <...> (СМ, 17.08.2001). Словник жарґонної лексики української мови
- телиця — -і, ж. Молода корова, яка ще ні разу не телилася. Великий тлумачний словник сучасної мови
- телиця — Тели́ця, -ці, -цею; -ли́ці, -ли́ць Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- телиця — ТЕЛИ́ЦЯ, і, ж. Молода корова, яка ще ні разу не телилася. Онися Степанівна обділила дочку й зятя всім, що було потрібно в господарстві: дала три пари волів, дві корови й телицю (Н.-Лев., III, 1956, 198); У загоні батько налигав телицю і вивів.. Словник української мови в 11 томах