трактор

(-а) ч.

1. крим. Арештантський ботинок. БСРЖ, 595; СЖЗ, 100. // мол. Великий черевик. БСРЖ, 595; ПСУМС, 70.

2. мол. Масивна застібка-блискавка з великим металічним язичком. ПСУМС, 70.

3. нарк. Шприц. БСРЖ, 595; ПСУМС, 70; ЯБМ, 2, 100.

4. жрм; жарт. Дисковий телефонний апарат. У нас зіпсувався радіотелефон, так довелось поставити трактор (Запис 2001 р.).

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. трактор — тра́ктор іменник чоловічого роду * Але: два, три, чотири тра́ктори Орфографічний словник української мови
  2. трактор — [трактор] -ра, м. (на) -р'і, мн. -ри, -тоур'іў два тракторие Орфоепічний словник української мови
  3. трактор — Тягачка, див. тралер Словник чужослів Павло Штепа
  4. трактор — тра́ктор (англ. tractor, від лат. tracto – тягну) колісна або гусенична самохідна машина для переміщення й приведення в дію причіпних і навісних сільськогосподарських, дорожних та інших машин і знарядь, для приведення в дію стаціонарних машин від приводного шківа, а також для буксирування візків. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. трактор — ТРА́КТОР, а, ч. Гусенична або колісна самохідна машина для переміщення та приведення в дію сільськогосподарських та інших знарядь. Словник української мови у 20 томах
  6. трактор — А, ч., комп. Комп'ютер. На твоєму тракторі можна тільки друкувати щось. Словник сучасного українського сленгу
  7. трактор — -а, ч. Гусенична або колісна самохідна машина для переміщення та приведення в дію сільськогосподарських та інших знарядь. Трактор для дугового зварювання — переносний апарат, який переміщується по поверхні зварюваного виробу або рейками. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. трактор — Транспортний засіб з власним двигуном для переміщення причепів, сільськогосподарських, будівельних механізмів (напр., плуга); часом т. приводить у дію приєднану до нього машину (напр., косарку); розрізняють колісні та гусеничні т. Універсальний словник-енциклопедія
  9. трактор — Тра́ктор, -ра; -тори, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. трактор — ТРА́КТОР, а, ч. Гусенична або колісна самохідна машина для переміщення та приведення в дію сільськогосподарських та інших знарядь. Пропав пан — золотиться лан, землю трактор крає — селянин співає (Укр.. присл.. Словник української мови в 11 томах