1. Словник жарґонної лексики української мови

травичка

(-и) ж.; нарк.

1. Гашиш. — Шукаєш травички? — Так, шукаю. Хочеться покайфувати. <...> Через п'ять хвилин повернулися з травичкою. Я подякував і пішов далі (В. Канюс, Сентиментальний блюз); Найрозповсюдженішим для споживання наркотиком є коноплі (гашиш, "травичка") (ДУ, 2001, № 35).

2. Пестл. до трава1. Згодом мене навчили як можна безкоштовно курити "травичку". Все досить просто. Склянку купуєш марихуани, половину продаєш по дозах і цим окупаєш другу половину (ПіК, 2001, № 12). БСРЖ, 594.

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. травичка — трави́чка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. травичка — див. трава Словник синонімів Вусика
  3. травичка — ТРАВИ́ЧКА, и, ж. 1. Зменш.-пестл. до трава́. Весна йде та йде .. Мигтять білі метелики понад молоденькою травичкою (Марко Вовчок); По дорозі блиснуло дзеркальце маленької водиці. Біленьке, срібляне з зеленою травичкою посередині (В. Словник української мови у 20 томах
  4. травичка — И, ж., нарк., див. трава. Які ніколи не пиячили, не кажучи вже про куріння травички, круту наркоту чи оргії зі шльондрами (А. Дністровий). Словник сучасного українського сленгу
  5. травичка — -и, ж. 1》 Зменш.-пестл. до трава. 2》 Те саме, що травинка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. травичка — ТРАВИ́ЧКА, и, ж. 1. Зменш.-пестл. до трава́. Весна йде та йде.. Мигтять білі метелики понад молоденькою травичкою (Вовчок, І, 1955, 183); По дорозі блиснуло дзеркальце маленької водиці. Біленьке, срібляне з зеленою травичкою посередині (Стеф. Словник української мови в 11 томах