тусувати

(-ую, -уєш) недок.; мол. Збиратися групами (за інтересами, віком і т. ін.), проводити час у компанії друзів, однодумців. Окремі групи утворюють також трансвестити з їхніми перевдяганнями чи люди, котрі загалом не "тусують" у середовищі, а живуть постійними парами чи сім'ями (що є великою рідкістю серед геїв) (ПіК, 2001, № 13). БСРЖ, 603.

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тусувати — Ую, -уєш, недок., див. тусуватися. Розкриває журнал «Парад» і читає вголос: «Я, конечно, нєкотороє врємя очєнь плотно тусувала» (Л. Подерев'янський). Словник сучасного українського сленгу