тусуватися
(-уюся, -уєшся) недок.
1. мол. Те саме, що тусувати. Розкомплексуйся! І з нами тусуйся! (УМ, 20.10.1999).
2. мол. Ходити, прогулюватися в певному місці. Трава довколишнього моріжка пахла милом і бензином, бо тусувалися тут люди, хворі не лише любов'ю, але й асфальтовою недугою; їхньою єдиною ідеєю й метою було — вижити... (І. Павлюк, Мова молекул); А щодо роботи, то яка може бути робота, коли ті, з ким він мав нібито працювати, смажилися на пляжах, <...> тусувалися під міськими кав'ярнями <...>. (П. Щегельський, Хата-читальня). БСРЖ, 603; ПСУМС, 71.
Джерело:
Короткий словник жарґонної лексики української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- тусуватися — тусува́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- тусуватися — ТУСУВА́ТИСЯ. Словник української мови у 20 томах
- тусуватися — Уюсь, -уєшся, недок. 1. Належати до певного угруповання, спілкуватися. Булавка поступив у Київський універ на юридичний — вчиться заочно, він тепер тусується з Карбюратором і Петром Кінконгом (А. Дністровий). 2. Мати справи з кимось. Чому? Він же з Арою тусувався (А. Дністровий). Словник сучасного українського сленгу