тусівка

(-и) ж.

1. крим., мол. Зустріч, зібрання молодіжних угруповань, компаній. СЖЗ, 102; ЯБМ, 2, 435.

2. мол. Компанія, група людей, об'єднаних спільними інтересами, віком, якоюсь справою. Тусівка тут [у Львові] вужча, тісніша й має дещо оксамитово-сімейний характер (День, 1999, № 20). Літературна тусівка. Театральна тусівка. БСРЖ, 603; ПСУМС, 70.

3. мол.; муз. Концерт різних виконавців (на відміну від сольного). Тоді отримали запрошення на музичну тусівку "Джаз-імідж" у Римі (Смолоскипи, 1998, № 2).

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тусівка — тусі́вка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. тусівка — ТУСІ́ВКА, и, ж. Те саме, що тусо́вка. Словник української мови у 20 томах