1. Словник жарґонної лексики української мови

туфта

(-и) ж.

1. крим. Гра в карти без грошей. БСРЖ, 604; СЖЗ, 102; ЯБМ, 2, 437.

2. крим. Вид шахрайства, коли під виглядом доброякісних товарів продаються неякісні; підробка або халтура. Лабораторний аналіз показав, що в цих консервах під маркою місцевих м'ясних продуктів пропонується "туфта" закордонного виробництва — переважно польські м'ясні консерви для котів і собак (УМ, 17.05.2001). БСРЖ, 604; СЖЗ, 102; ТСРОЖ, 226; ЯБМ, 2, 437.

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. туфта — ТУФТА́. Словник української мови у 20 томах
  2. туфта — И, ж. 1. Щось погане, неякісне, несправжнє. Наркотики — усе це туфта для середнього класу, а діло справжнього мужика — водяра (Єва). Попереду в тебе — найкращий період життя, спробуєш — зрозумієш, що школа — це туфта (Інтернет) * фігня, липа. Словник сучасного українського сленгу