туфта

И, ж.

1. Щось погане, неякісне, несправжнє. Наркотики — усе це туфта для середнього класу, а діло справжнього мужика — водяра (Єва). Попереду в тебе — найкращий період життя, спробуєш — зрозумієш, що школа — це туфта (Інтернет) * фігня, липа.

2. Дурниці, вигадки. Оце і є твій месидж? — запитав я приятеля, вже дещо нудячись. — Т-т-та ні, це т-туфта, слухай далі (Ю. Іздрик).

◇

Туфту гнати — говорити дурниці.