1. Словник жарґонної лексики української мови

урізати

(-іжу, -іжеш) док.; жрм. Випити спиртного. Дак ми як урізали — поки дві банки не спорожніли, жоден і не відсунувся (В. Дрозд, Життя як життя).

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. урізати — урі́зати 1 дієслово доконаного виду відокремити; поранити; зменшити, скоротити обсяг, кількість чого-небудь; енергійно зіграти, станцювати — розм.; з силою вдарити — розм.; швидко побігти, втекти — розм.; напитися вина, горілки — фам. Орфографічний словник української мови
  2. урізати — УРІЗАТИ (ВРІЗАТИ) уріжу, уріжеш. 1. (чого). Ріжучи, відокремити частину від цілого; поранити щось: урізати шматок сала, урізати хліба, урізати пальця. 2. (що). Укоротити, зменшити: урізати поли, урізати халяви, урізати платню. Літературне слововживання
  3. урізати — див. різати Словник синонімів Вусика
  4. урізати — УРІ́ЗАТИ¹ див. урі́зувати¹. УРІ́ЗАТИ² див. врі́зувати¹. Словник української мови у 20 томах
  5. урізати — I див. урізувати I. II див. врізувати I. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. урізати — ВИ́ПИТИ (стати напідпитку внаслідок уживання алкогольних напоїв), ПІДВИ́ПИТИ розм., ПІДХМЕЛИ́ТИСЯ розм., ХИЛЬНУ́ТИ розм., ПІДПИ́ТИ розм., ХЛЕБНУ́ТИ розм., ХЛЕБОНУ́ТИ підсил. розм., ВРІ́ЗАТИ (УРІ́ЗАТИ) фам., КЛЮ́КНУТИ фам. Я помітив, що він випивши (Ю. Словник синонімів української мови
  7. урізати — УРІ́ЗАТИ¹ див. урі́зувати¹. УРІ́ЗАТИ² див. врі́зувати¹. Словник української мови в 11 томах
  8. урізати — Урізати, -жу, -жеш гл. 1) Отрѣзать, обрѣзать. Жениться пробі, а хліба врізать не вміє. Ном. № 13778. З лихого торгу хоч поли врізавши. Ном. № 1972. Сього пальця вріж — болить, і того вріж — болить. Чуб. І. 246. Урізав вовкові хвіст. Чуб. II. 127. Словник української мови Грінченка