фішка
(-и) ж.
1. частіше мн. фішки; крим. Гроші. БСРЖ, 627; СЖЗ, 106; ЯБМ, 2, 469.
2. мол. Подія. Мілленіум — наймодніша фішка у світі і практично весь шоу-бомонд готується до цього особливо (МТ, 1999, № 18). БСРЖ, 628; ПСУМС, 73.
3. мол. Якась особливість, сутність, специфічна риса чогось, тенденція і т. ін. <...> вся фішка в тому / що до суду ще треба дожити <...> (С. Жадан, Балади про війну і відбудову); Щодо дизайнерської концепції, то Євген Карась та Олександр Друганов на сторінках альбому, здається, перебрали майже всі відомі художні "фішки", якими бавилися впродовж минулого десятиліття дизайнери (Книжник, 2001, № 20). БСРЖ, 73.
4. мол. Обличчя людини у стані алкогольного похмілля. Фішка — обличчя з бодуна (Синопсис станіславський необов'язковий).
Значення в інших словниках
- фішка — фі́шка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- фішка — (у настільних іграх) значок, марка. Словник синонімів Караванського
- фішка — [ф’ішка] -шкие, д. і м. ф'іс'ц'і, р. мн. -шок Орфоепічний словник української мови
- фішка — ФІ́ШКА, и, ж. Кружечок, кубик, квадратик і т. ін., що використовуються в деяких настільних іграх для рахування очок, взяток тощо. І ще одна несподіванка: люди грали в настільні ігри. Словник української мови у 20 томах
- фішка — И, ж. 1. Особливість, ізюминка. Але що «фішка» така в кліпі є — це факт (Інтернет). А фішка в тому, що всі ті екстремальні прикраси призначені винятково для загоєних проколів (Україна Молода). Ось фішка цієї групи (Україна Молода). 2. Задум, ідея. Словник сучасного українського сленгу
- фішка — -и, ж. 1》 Кружечок, кубик, квадратик і т. ін., що використовуються в деяких настільних іграх для рахування очок, взяток тощо. 2》 жарг. Специфічні риси, притаманні лише певній особі, механізму, явищу тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
- фішка — ФІ́ШКА, и, ж. Кружечок, кубик, квадратик і т. ін., що використовуються в деяких настільних іграх для рахування очок, взяток тощо. Словник української мови в 11 томах