фіґа

(-и) ч., крим.,зневажл. Працівник міліції. БСРЖ, 624; СЖЗ, 106.

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фіґа — Інжир, р. винна ягода. Словник синонімів Караванського
  2. фіґа — фі́ґа 1. інжир (ст): Мій Дідо до кави дуже любив тісточка з мармолядою з фіґи (Авторка)||фіґа з маком 2. дуля (м, ср, ст)||фіґа з маком ◊ фі́ґа з ма́ком ірон. Лексикон львівський: поважно і на жарт
  3. фіґа — Фі́ґа, -ґи, -зі; фі́ґи, фіґ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)