халявщик

(-а) ч.; мол. Те саме, що халявник. А може, це і був якийсь незнаний фірмовий алкоголь з Порохової Вежі? Сміливці і халявщики куштували. Але щось воно не дуже йшло (В. Неборак, Повернення в Леополіс); Вихід із цієї ситуації енергетики бачать такий: різко збільшити нормативне споживання електроенергії для тих абонентів, які не мають лічильників. Тоді "халявщики" самі подбають про економне витрачання продукції міських електромереж (УМ, 3.02.2000). БСРЖ, 641; ТСРОЖ, 240.

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. халявщик — А, ч. Людина, яка звикла живитись дармовим. Він постійний халявщик: навіть коли має гроші, то завжди намагається пролізти на халяву. Словник сучасного українського сленгу