1. Словник жарґонної лексики української мови

хатинка

(-и) ж.; жрм; ірон. Дорогий, престижний приватний будинок. <...> колоритна постать донецького підприємця Кубова, який щовечора зазирає в чарку, гамуючи страх зробитися мішенню для кілера, а по "хатинці" якого треба ходити лишень з мобілкою, бо щоразу наражаєшся на ризик заблукати (Книжник, 2001, № 21); У Криму не забули про скандал річної давності з показом по телебаченню тоді ще споруджуваного палацу з коментарями фахівців — скільки ця "хатинка" може коштувати (ПіК, 2002, № 9).

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хатинка — хати́нка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. хатинка — див. дім Словник синонімів Вусика
  3. хатинка — [хатинка] -нкие, д. і м. -н'ц'і, р. мн. -нок Орфоепічний словник української мови
  4. хатинка — ХАТИ́НКА, и, ж. Зменш.-пестл. до хати́на. Стежка довела до горбика, де стирчала на щолопочку рибальська хатинка (І. Нечуй-Левицький); Дві хатинки причаїлися на лісовій галявині, наче якісь чудернацькі гриби (О. Словник української мови у 20 томах
  5. хатинка — -и, ж. Зменш.-пестл. до хатина. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. хатинка — Хати́нка, -нки, -нці; -ти́нки, -нок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. хатинка — ХАТИ́НКА, и, ж. Зменш.-пестл. до хати́на. Стежка довела до горбика, де стирчала на щолопочку рибальська хатинка (Н.-Лев., V, 1966, 241); Дві хатинки причаїлися на лісовій галявині, наче якісь чудернацькі гриби (Донч. Словник української мови в 11 томах
  8. хатинка — Хатина, -ни ж. 1) = хата. Чи ти мене, Василю, не знаєш, що ти мою хатину минаєш? н. п. 2) = кімната. КС. VII. 431. 3) = прибік 2. Вас. 195. ум. хатинка, хатинонька. Грин. ІІІ. 308. Хатиночка. Благав у Бога тільки хату, одну хатиночку в гаю, та дві тополі коло неї. Шевч. 550. Словник української мови Грінченка