1. Словник жарґонної лексики української мови

хиляти

(-яю, -яєш) недок.

1. (куди); крим., мол. Іти, гуляти. Хиляй і тягни випивок! А твою бабусю ми залишимо в заставу (М. Омельченко, Свято біди). БСРЖ, 646; СЖЗ, 109; ПСУМС, 75; ЯБМ, 2, 489.

2. мол. Відповідати певним вимогам. БСРЖ, 646; ПСУМС, 75.

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хиляти — хиля́ти дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. хиляти — див. пиячити; хитати; хлебтати Словник синонімів Вусика
  3. хиляти — ХИЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., розм. 1. що. Колихати, хитати, гойдати. Та вітер повіває, билину хиляє (П. Чубинський); В садочку вітоньки гне буря, хиляє, Листки рве так ніжні, слабі так, мов ти, І квіти нещадно зриває (Уляна Кравченко); // Нагинати... Словник української мови у 20 томах
  4. хиляти — хи́ляти вул. іти (Лучук) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. хиляти — -яю, -яєш, недок., розм. 1》 перех. Колихати, хитати, гойдати. || Нагинати, опускати. 2》 перех. і неперех., перен. Те саме, що хилити 3). 3》 неперех. Вештатися, тинятися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. хиляти — ПИ́ТИ що і без додатка (алкогольні напої), ВИПИВА́ТИ, СПИВА́ТИ розм., КРУЖА́ТИ розм., КРУЖЛЯ́ТИ розм., ХИЛИ́ТИ розм., ХИЛЯ́ТИ розм., ВИХИЛЯ́ТИ розм., СМОКТА́ТИ розм., ЧЕРКА́ТИ (ЧИРКА́ТИ) розм., ЦМУ́ЛИТИ (ЦМО́ЛИТИ) розм., ЧАРКУВА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  7. хиляти — Хиля́ти, -ля́ю, -ля́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. хиляти — ХИЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., розм. 1. перех. Колихати, хитати, гойдати. Та вітер повіває, билину хиляє (Чуб., V, 1874, 208); В садочку вітоньки гне буря, хиляє, Листки рве так ніжні, слабі так, мов ти, І квіти нещадно зриває (У. Кравч., Вибр. Словник української мови в 11 томах
  9. хиляти — Хиляти, -ляю, -єш гл. = хитати. Вітер дуба хиляє. Грин. III. 357. Словник української мови Грінченка