1. Словник жарґонної лексики української мови

хлоп

(-а) ч.; жрм.; зах. Хлопець, молодий чоловік. Володька — здоровий хлоп, з порядної родини, пристойно заробляв — чим не влаштовував її? (А. Морговський, Тінь птеродактиля); Але знаєте, хлопе-mo, як кльозетовий папір липнуть до кождої дупи (Поступ, 1.04.2000).

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хлоп — Селянин, мужик; мужчина [I] — селянин, чоловік [IV] — селянин; мужчина; сильна здорова людина [VI] — селянин, селянський [III] Словник з творів Івана Франка
  2. хлоп — хлоп 1 вигук незмінювана словникова одиниця хлоп 2 іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  3. хлоп — ПРВ. Г. селянин, мужик, кріпак, Д. чоловік, мужчина, хлопець Словник синонімів Караванського
  4. хлоп — див. селянин; хлопець Словник синонімів Вусика
  5. хлоп — Селянин польський Словник чужослів Павло Штепа
  6. хлоп — ХЛОП¹, а, ч. 1. іст., зневажл. Селянин, мужик взагалі або кріпак. Хлоп протестував, хлоп тікав на вільні землі, рятуючись, як міг, од панщини (М. Коцюбинський); [Кума:] Правду ото кажуть: коли б не хлоп та не віл, то не було б і панів (С. Словник української мови у 20 томах
  7. хлоп — хлоп мужчина (м, ср, ст): Потім наднесло того хлопа. Пропхався до самого переду і пристав побіч мене (Нижанківський); Як то добре, що хлоп на Вірменській виріс, а там били в задок і плакати не давали – твердим став!... Лексикон львівський: поважно і на жарт
  8. хлоп — Без хлопа пана нема. Хлоп це хлібороб, або робітник. Давно люди робили панщину для панів і якби вони були її не робили, то і пани не мали б нагоди панувати. Бодай хлоп панував, та сили не мав. Хлоп дібравшися до сили, надуживає її знущаючись над іншими. Приповідки або українсько-народня філософія
  9. хлоп — А, ч. Хлопець. Хлоп оживився (С. Пиркало). Хлопе, яку ти музику слухаєш?:)))) (Інтернет). Господи, що ж то за шлюб у хлопа був, га? (О. Забужко). Словник сучасного українського сленгу
  10. хлоп — I -а, ч. 1》 іст., зневажл. Селянин, мужик взагалі або кріпак. 2》 діал. Чоловік, мужчина, хлопець. II виг. 1》 Звуконаслідування, що означає звук від хлопання. 2》 розм. Уживається як присудок за знач. хлопати і хлопнути. Великий тлумачний словник сучасної мови
  11. хлоп — ПРОСТО́ЛЮ́ДИН заст. (той, хто належав до непривілейованих верств суспільства; людина неаристократичного походження), ПРОСТО́ЛЮ́ДЕЦЬ розм., ПРОСТА́К розм., ПЛЕБЕ́Й зневажл., ЧУПРУ́Н зневажл.; ХЛОП, МУЖИ́К (про людину селянського походження). Словник синонімів української мови
  12. хлоп — Хлоп, хло́па; хло́пи, -пів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  13. хлоп — ХЛОП¹, а, ч. 1. дорев., зневажл. Селянин, мужик взагалі або кріпак. Хлоп протестував, хлоп тікав на вільні землі, рятуючись, як міг, од панщини (Коцюб., І, 1955, 335); [Кума:] Правду ото кажуть: коли б не хлоп та не віл, то не було б і панів (Вас. Словник української мови в 11 томах
  14. хлоп — Хлоп, -па м. 1) Мужикъ, мужчина. Хлоп — як дуб. Ном. № 8617. 2) Крестьянинъ, мужикъ. Пак на троні, а хлоп на ослоні. Ном. № 1146. Коли б не хлоп, не віл — не було б панів. Ном. № 1142. ув. хлопи́ще. Словник української мови Грінченка