хляти

1

(-яю, -яєш) недок.; мол.; зах. Пити алкогольні напої; пиячити. То це зараз я тримаю себе в руках і майже не хляю, а років так із три тому мій фас і профіль знали в усіх витверезниках України (Ю. Андрухович, Московіада).

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хляти — хля́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. хляти — ХЛЯ́ТИ див. хля́нути¹. Словник української мови у 20 томах
  3. хляти — хля́ти вул. пиячити (м, ср, ст)|| = бамбурити Лексикон львівський: поважно і на жарт
  4. хляти — Яю, -яєш, недок. Випивати. Динамістки були особливим типом панянок, які проводили час у кнайпах. Вони могли з успіхом фліртувати, затискатися в танцях до млосного закочування очей... Словник сучасного українського сленгу
  5. хляти — див. хлянути I. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. хляти — ВИСНА́ЖУВАТИСЯ (зовсім утрачати сили, ставати безсилим, змарнілим від утоми, голоду, хвороби тощо), ЗНЕСИ́ЛЮВАТИСЯ, ЗНЕМАГА́ТИ, ЗНЕМАГА́ТИСЯ, ЗАМУ́ЧУВАТИСЯ, ЗМУ́ЧУВАТИСЯ, ВИСИХА́ТИ, ЗСИХА́ТИ, ВИМО́ТУВАТИСЯ, ХЛЯ́НУТИ, ХЛЯ́ТИ, ВИСИ́ЛЮВАТИСЯ рідше... Словник синонімів української мови
  7. хляти — ХЛЯ́ТИ див. хля́нути¹. Словник української мови в 11 томах
  8. хляти — Хляти, хляну, -неш гл. 1) Ослабѣвать, обезсилѣвать. І враже так товкли насіння, що у Рутульців хляв і дух. Котл. Ен. V. 64. 2) Упасть въ безсиліи. А він лиш хляв на мене, як той явір підтятий. Федьк. Словник української мови Грінченка