хлопчик

Значення в інших словниках

1. хлопчик — хло́пчик іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
2. хлопчик — див. дитина; хлопець Словник синонімів Вусика
3. хлопчик — [хлопчиек] -ка, м. (на) -ков'і/-ку, мн. -кие, -к'іў Орфоепічний словник української мови
4. хлопчик — ХЛО́ПЧИК, а, ч. Дитина чоловічої статі. Старший хлопчик лазить по хаті та .. знай голосить та докуча матері, просячи папи (Г. Квітка-Основ'яненко); За новим методом навчання пішло так швидко, що за місяць обидва хлопчики вже читали друкований текст (З. Словник української мови у 20 томах
5. хлопчик — -а, ч. Дитина чоловічої статі. Великий тлумачний словник сучасної мови
6. хлопчик — ХЛО́ПЕЦЬ (дитина або підліток чоловічої статі), ХЛО́ПЧИК, ХЛОПЧА́, ХЛОПЧА́К розм., ХЛОПЧИ́НА розм., ХЛОПЧИ́СЬКО розм., ХЛОП'Я́, ХЛОП'Я́К розм., ХЛОП'Я́ГА розм., ХЛОПІ́ЙКО розм., ПАЦА́Н фам., ПАХО́ЛОК заст., ХЛОПА́К діал., БА́ХУР діал.; ПАРУБІ́ЙКО розм. Словник синонімів української мови
7. хлопчик — Хло́пчик, -ка, -кові, на -ку, -чику! -чики, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. хлопчик — ХЛО́ПЧИК, а, ч. Дитина чоловічої статі. Старший хлопчик лазить по хаті та.. знай голосить та докуча матері, просячи папи (Кв.-Осн. Словник української мови в 11 томах
9. хлопчик — Хло́пчик, -ка м. 1) ум. отъ хлопець. 2) Подставка въ дышлѣ воловьяго воза (війї), чтобы оно не могло совсѣмъ опуститься на землю. Рудч. Чп. 250. 3) У гребенщиковъ: палка съ нарѣзками, поддерживающая роговую пластинку на верстакѣ во время строганія. Вас. 164. Словник української мови Грінченка