1. Словник жарґонної лексики української мови

хулі

невідм., у знач. частки; згруб. Уживається на початку речення, в якому міститься запитання. [Саломон Самсонович:] А хулі тут непонятного? (Л. Подерв'янський, Герой нашого часу); <...> де твоя жмеринка воїне де твоя втрачена гражданка / хулі ти тут обливаєшся бромом і потом <...> (С. Жадан, Балади про війну і відбудову).

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хулі — питальний займ., вульг. 1. Навіщо. Та хулі до Ляльки тянути??? (Інтернет). 2. Що. Казка про рєпку, або Хулі не ясно? (Л. Подерев'янський). Хулі зуби, зуби вставить можна, але я їбати б її не став, хіба шо п'яний... (Л. Подереянський). Словник сучасного українського сленгу