хімія

(-ії) ж.

1. крим., жрм. Саморобні спиртні напої; сурогат. БСРЖ, 647; СЖЗ, 109; ЯБМ, 2, 490.

2. мол. Все спиртне, крім самогону. ПСУМС, 76.

3. крим. Шахраювання. БСРЖ, 647; СЖЗ, 109; ЯБМ, 2, 490.

4. крим., тюр. Об'єкт, де працюють умовно звільнені; примусові роботи. Однією з наших головних задач була перевірка документів в осіб, що ошивалися біля гуртожитку, в якому селили громадян, засуджених на "хімію" (С. Бортніков, Чистильник). БСРЖ, 647; СЖЗ, 109; ЯБМ, 2, 490.

5. нарк. Наркотик, який виготовляється з хімічної речовини. Він всього лиш поклав у кишеню одну ампулу з "хімією" (Л. Дереш, Культ). БСРЖ, 647.

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хімія — хі́мія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. хімія — [х’ім'ійа] -йі, ор. -йеійу Орфоепічний словник української мови
  3. хімія — Хемія Словник чужослів Павло Штепа
  4. хімія — ХІ́МІЯ, ї, ж. 1. Наука про склад, будову, властивості та перетворення речовин. Хімія і фізика – рідні сестри в сім'ї природничих наук (з наук.-попул. літ.); Народ Єгипту звав свою країну словом хемі, що означало “чорний край”. Словник української мови у 20 томах
  5. хімія — Ї, ж. 1. Хімічна завивка. У тебе хімія чи власні кучеряшки? 2. Синтетичний продукт. Ми харчуємось різною хімією, от від неї і болячки різні вилазять. 3. нарк. Синтетичний наркотик. Банзай не був ані захланним, ані не розвинув у собі рефлекс ховраха. Словник сучасного українського сленгу
  6. хімія — -ї, ж. 1》 Наука про склад, будову, властивості та перетворення речовин. || Навчальний предмет, що викладає зміст цієї науки. Аналітична хімія — розділ хімії, який займається дослідженням хімічного складу речовини. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. хімія — хі́мія (лат. chemia, chymia, з грец. χημεία, χυμεΐα – вміння плавити метал) наука, що вивчає склад, будову, перетворення та властивості речовин. Словник іншомовних слів Мельничука
  8. хімія — Наука, яка займається одержанням, дослідженням властивостей, складу і будови хіміч. речовин, перетвореннями цих речовин та умовами, що впливають на результат і швидкість цих перетворень. Універсальний словник-енциклопедія
  9. хімія — ХІ́МІЯ, ї, ж. 1. Наука про склад, будову, властивості та перетворення речовин. Хімія і фізика — рідні сестри в сім’ї природничих наук (Цікава хімія, 1954, 3); Народ Єгипту звав свою країну словом хемі, що означало «чорний край». Словник української мови в 11 томах