хіп
(-а) ч. мол. Хіпі, член хіп-системи. БСРЖ, 648; ПСУМС, 76.
Джерело:
Короткий словник жарґонної лексики української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- хіп — хіп вигук незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
- хіп — див. хап Словник синонімів Вусика
- хіп — ХІП, виг., у знач. пред., розм. Те саме, що хап¹. Черв'як кива – аж ось! Зі дна Гульк Щука!.. бовть!.. вона За удку хіп! А удка – сіп!.. З води шубовсть в окріп!.. (П. Гулак-Артемовський); – А він [стражник] за мною, та хіп!... Словник української мови у 20 томах
- хіп — ХІП, виг., у знач. присудк. сл., розм. Те саме, що хап¹. Черв’як кива — аж ось! Зі дна Гульк Щука!.. бовть!.. вона Заудку хіп! А удка — сіп!.. З води шубовсть в окріп!.. (Г.-Арт., Байки.., 1958, 81); — А він [стражник] за мною, та хіп!... Словник української мови в 11 томах
- хіп — Хіп! меж. Хвать! Мир. ХРВ. 321. Він підкрався та хіп її за хвіст, та й піймав. Рудч. Ск. II. 10. Словник української мови Грінченка