1. Словник жарґонної лексики української мови

центровий

1. -а, -е; крим.; нарк.; мол. Якісний, гарний. БСРЖ, 660; ПСУМС, 76; ЯБМ, 2, 515.

2. -ого; крим.; схвальн. Товар найвищої якости. БСРЖ, 660; СЖЗ, 110; ЯБМ, 2, 515.

3. -ого; нарк. Гашиш із Середньої Азії. СЖЗ, 110; ЯБМ, 2, 515.

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. центровий — центрови́й 1 прикметник від: центр центрови́й 2 іменник чоловічого роду баскетболіст Орфографічний словник української мови
  2. центровий — ЦЕНТРОВИ́Й, а́, е́. 1. Прикм. до центр 1. Центрова точка. 2. Розташований у центрі (у 2 знач.), в середині чого-небудь. Базою при обробці хвостового різального інструмента на металорізних верстатах є центрові отвори і зовнішні центри (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
  3. центровий — центрови́й мешканець центральної частини міста (ср, ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  4. центровий — А, -е. 1. Лідируючий, керівний. Центровий чувак. 2. Шикарний, дорогий. Центрова тачка. Словник сучасного українського сленгу
  5. центровий — -а, -е. 1》 Прикм. до центр 1). Центрова точка. 2》 Розташований у центрі (у 2 знач.), в середині чого-небудь. Центрова лінія. || у знач. ім. центровий, -вого, ч. Те саме, що Центровий гравець. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. центровий — ЦЕНТРОВИ́Й, а́, е́. 1. Прикм. до центр 1. Центрова точка. 2. Розташований у центрі (у 2 знач.), в середині чого-небудь. Базою при обробці хвостового різального інструмента на металорізних верстатах є центрові отвори і зовнішні центри (Технол. Словник української мови в 11 томах