центровий
ЦЕНТРОВИ́Й, а́, е́.
1. Прикм. до центр 1.
Центрова точка.
2. Розташований у центрі (у 2 знач.), в середині чого-небудь.
Базою при обробці хвостового різального інструмента на металорізних верстатах є центрові отвори і зовнішні центри (Технол. різального інстр., 1959, 96);
Центрова лінія;
// у знач. ім. центрови́й, вого, ч. Те саме, що Центрови́й граве́ць.
На думку більшості тренерів, найдефіцитніше амплуа баскетболу — амплуа центрового (Рад. Укр., 24.VI 1967, 4).
Центрови́й граве́ць — центральний нападаючий у баскетболі.
3. техн. З яким-небудь центральним пристроєм. Центрови́й све́рдел; Центрове́ свердло́ — свердел, який має між двома різцями центральне вістря.
Центрові свердла.. застосовують для свердління впоперек волокон неглибоких отворів (Стол.-буд. справа, 1957, 137).
Значення в інших словниках
- центровий — центрови́й 1 прикметник від: центр центрови́й 2 іменник чоловічого роду баскетболіст Орфографічний словник української мови
- центровий — ЦЕНТРОВИ́Й, а́, е́. 1. Прикм. до центр 1. Центрова точка. 2. Розташований у центрі (у 2 знач.), в середині чого-небудь. Базою при обробці хвостового різального інструмента на металорізних верстатах є центрові отвори і зовнішні центри (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
- центровий — центрови́й мешканець центральної частини міста (ср, ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
- центровий — А, -е. 1. Лідируючий, керівний. Центровий чувак. 2. Шикарний, дорогий. Центрова тачка. Словник сучасного українського сленгу
- центровий — 1. -а, -е; крим.; нарк.; мол. Якісний, гарний. БСРЖ, 660; ПСУМС, 76; ЯБМ, 2, 515. 2. -ого; крим.; схвальн. Товар найвищої якости. БСРЖ, 660; СЖЗ, 110; ЯБМ, 2, 515. 3. -ого; нарк. Гашиш із Середньої Азії. СЖЗ, 110; ЯБМ, 2, 515. Словник жарґонної лексики української мови
- центровий — -а, -е. 1》 Прикм. до центр 1). Центрова точка. 2》 Розташований у центрі (у 2 знач.), в середині чого-небудь. Центрова лінія. || у знач. ім. центровий, -вого, ч. Те саме, що Центровий гравець. Великий тлумачний словник сучасної мови