центрований
ЦЕНТРО́ВАНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до центрува́ти.
2. у знач. прикм. Центри якого встановлені на одну спільну вісь; якому надано потрібного положення.
У найбільш удосконалених мікроскопах предметний столик обертовий, тобто може повертатись по колу, та центрований, що може переміщатись у двох взаємно перпендикулярних напрямках (Практ. з анат. рослин, 1955, 5).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- центрований — центро́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- центрований — ЦЕНТРО́ВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до центрува́ти. 2. у знач. прикм. Центри якого встановлені на одну спільну вісь; якому надано потрібного положення. Словник української мови у 20 томах
- центрований — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до центрувати. || центровано, безос. присудк. сл. 2》 у знач. прикм. Центри якого встановлені на одну спільну вісь; якому надано потрібного положення. Великий тлумачний словник сучасної мови