центрований

центро́ваний

-а, -е.

1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до центрувати.

|| центровано, безос. присудк. сл.

2》 у знач. прикм. Центри якого встановлені на одну спільну вісь; якому надано потрібного положення.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. центрований — центро́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. центрований — ЦЕНТРО́ВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до центрува́ти. 2. у знач. прикм. Центри якого встановлені на одну спільну вісь; якому надано потрібного положення. Словник української мови у 20 томах
  3. центрований — ЦЕНТРО́ВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до центрува́ти. 2. у знач. прикм. Центри якого встановлені на одну спільну вісь; якому надано потрібного положення. Словник української мови в 11 томах