центрований
центро́ваний
-а, -е.
1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до центрувати.
|| центровано, безос. присудк. сл.
2》 у знач. прикм. Центри якого встановлені на одну спільну вісь; якому надано потрібного положення.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- центрований — центро́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- центрований — ЦЕНТРО́ВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до центрува́ти. 2. у знач. прикм. Центри якого встановлені на одну спільну вісь; якому надано потрібного положення. Словник української мови у 20 томах
- центрований — ЦЕНТРО́ВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до центрува́ти. 2. у знач. прикм. Центри якого встановлені на одну спільну вісь; якому надано потрібного положення. Словник української мови в 11 томах