центрований

центро́ваний

дієприкметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. центрований — ЦЕНТРО́ВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до центрува́ти. 2. у знач. прикм. Центри якого встановлені на одну спільну вісь; якому надано потрібного положення. Словник української мови у 20 томах
  2. центрований — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до центрувати. || центровано, безос. присудк. сл. 2》 у знач. прикм. Центри якого встановлені на одну спільну вісь; якому надано потрібного положення. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. центрований — ЦЕНТРО́ВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до центрува́ти. 2. у знач. прикм. Центри якого встановлені на одну спільну вісь; якому надано потрібного положення. Словник української мови в 11 томах