1. Словник жарґонної лексики української мови

цмулити

(-лю, -лиш) недок., що; жрм, мол. Пити (переважно спиртні напої). <...> з тупим і ледачим виразом цмулитиме собі в холодку пиво <...> (Є. Пашковський, Щоденний жезл); Врешті-решт, в чиєму домі вони п'ють? Чиє вино цмулять? (Є. Кононенко Віра, Надія, Любов); Скількись часу ми обоє цмулили коньяк, — я з шийки, а собайло хлебтав просто з миски на підлозі (Л. Кононович, Мертва грамота); Сиджу в кав'ярні, цмулю каву, / Ніщо не провіща револьту, / Проваджу бесіду цікаву /Про Маркеса і Верхню Вольту (Ю. Позаяк, Шедеври).

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. цмулити — див. пиячити; хлебтати Словник синонімів Вусика
  2. цмулити — цму́лити дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  3. цмулити — ЦМУ́ЛИТИ, лю, лиш, недок., що і без прям. дод., розм. З насолодою пити, смоктати. А чорниця п'є – не нап'ється. – Вона, мабуть, вже цілісіньке відерце вицмулила, – кажу, – та все цмулить (Марко Вовчок); Як же внесли з комори горілки, Кирило Тур... Словник української мови у 20 томах
  4. цмулити — цму́лити → цмолити Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. цмулити — -лю, -лиш, недок., перех. і без додатка, розм. З насолодою пити, смоктати. || Курити, смоктати (люльку, цигарку). Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. цмулити — ПИ́ТИ що і без додатка (вгамовувати спрагу якою-небудь рідиною), СПИВА́ТИ розм., ПИ́ТОНЬКИ пестл. дит., ПИТКИ пестл. дит.; ПИВА́ТИ розм. (часто, не раз); ПОПИВА́ТИ, ПОСМО́КТУВАТИ, ПОТЯ́ГУВАТИ (потроху, час від часу); СМОКТА́ТИ розм., ЦІДИ́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  7. цмулити — ЦМУ́ЛИТИ, лю, лиш, недок., перех. і без додатка, розм. З насолодою пити, смоктати. А чорниця п’є — не нап’ється.— Вона, мабуть, вже цілісіньке відерце вицмулила,— кажу,— та все цмулить (Вовчок, VI, 1956, 326); Як же внесли з комори горілки, Кирило Тур... Словник української мови в 11 томах
  8. цмулити — Цмулити, -лю, -лиш гл. Пить, тянуть. «Чоловік не скотина, більш відра не вип'є.» І почав знов цмулити, поки, знемігшись, упав без пам'яти на землю. К. ЧР. 291. Словник української мови Грінченка