1. Словник жарґонної лексики української мови

цофнутий

(-а, -е) мол.; зневажл. Дурний; несповна розуму. Але не слід забувати, що тваринка та ховається на японському острові Хокайдо з японми і традиціями. Тож знайти її може японець. І лише такий цофнутий напів-гіпі, як герой роману (Книжник, 2001, № 18).

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. цофнутий — цо́фнутий дурний (Лучук) (ср) ◊ цо́фнутий в голову → цофнутий Лексикон львівський: поважно і на жарт