цофнутий
(-а, -е) мол.; зневажл. Дурний; несповна розуму. Але не слід забувати, що тваринка та ховається на японському острові Хокайдо з японми і традиціями. Тож знайти її може японець. І лише такий цофнутий напів-гіпі, як герой роману (Книжник, 2001, № 18).
Джерело:
Короткий словник жарґонної лексики української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- цофнутий — цо́фнутий дурний (Лучук) (ср) ◊ цо́фнутий в голову → цофнутий Лексикон львівський: поважно і на жарт