цуцик

(-а) ч.

1. жрм. Пляшка з алкогольним напоєм (звичайно горілкою, коньяком) місткістю 0, 25 л. Оглянувся, чи не видно когось знайомого, — мовби нікого, — сховав до порожнього кошеля "цуцика" (чвертка) і плодово-ягідне... (А. Дімаров, Містечкові історії).

2. мол. Те саме, що шістака.

3. мол.; мн. цуцики, -ів. Молодші брати та сестри.

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

цуцик — див. СОБАКА, ПЕС. Словник синонімів Караванського
цуцик — цу́цик іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
цуцик — ЦУ́ЦИК, а, ч. 1. Маленький собака (у 1 знач.). У няньки був біленький цуцик, її він завжди забавляв (І. Котляревський); Мав [батько] худоби у оборі За пана якого – Проти сонечка на призьбі Цуцика рябого... Словник української мови у 20 томах
цуцик — -а, ч. 1》 Маленький собака (у 1 знач.). || розм. Те саме, що собака 1). 2》 перен., розм. Взагалі маленька істота; дитина. || перен. Людина, що звикла вислужуватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
цуцик — як цу́цик, зі сл. бі́гати. Невідступно. (Домця:) Ледачий спокою не дає, бігає за мною слідком як цуцик (І. Карпенко-Карий). як цу́цика, зі сл. ганя́ти. Дуже, сильно. Фразеологічний словник української мови
цуцик — СОБА́КА, ПЕС, ЦУ́ЦИК розм., ГАВКУ́Н розм., ПСИ́НА розм., БРОВКО́ розм., РЯБКО розм., БАРБО́С розм. (дворовий непородистий); ЦЮЦЬКО́ розм., ЦЮ́ЦЯ дит.; ША́ВКА (невеликий кімнатний або дворовий собака); СУ́КА, СУ́ЧКА (самиця). Словник синонімів української мови
цуцик — Цу́цик, -ка; -цики, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
цуцик — ЦУ́ЦИК, а, ч. 1. Маленький собака (у 1 знач.). У няньки був біленький цуцик, її він завжди забавляв (Котл., І, 1952, 181); Мав [батько] худоби у оборі За пана якого — Проти сонечка на призьбі Цуцика рябого… (Черн. Словник української мови в 11 томах