цуцик
як цу́цик, зі сл. бі́гати. Невідступно. (Домця:) Ледачий спокою не дає, бігає за мною слідком як цуцик (І. Карпенко-Карий).
як цу́цика, зі сл. ганя́ти. Дуже, сильно. Від рання й до ночі на ріллі так ухоркаєшся, що не тільки за книжку, а й за ложку не візьмешся. А є трохи вільного часу — мати ганяє як цуцика. Дров нарубай, води принеси, в корови повичищай (Григорій Тютюнник).
Джерело:
Фразеологічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- цуцик — див. СОБАКА, ПЕС. Словник синонімів Караванського
- цуцик — цу́цик іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- цуцик — ЦУ́ЦИК, а, ч. 1. Маленький собака (у 1 знач.). У няньки був біленький цуцик, її він завжди забавляв (І. Котляревський); Мав [батько] худоби у оборі За пана якого – Проти сонечка на призьбі Цуцика рябого... Словник української мови у 20 томах
- цуцик — (-а) ч. 1. жрм. Пляшка з алкогольним напоєм (звичайно горілкою, коньяком) місткістю 0, 25 л. Оглянувся, чи не видно когось знайомого, — мовби нікого, — сховав до порожнього кошеля "цуцика" (чвертка) і плодово-ягідне... (А. Дімаров, Містечкові історії). Словник жарґонної лексики української мови
- цуцик — -а, ч. 1》 Маленький собака (у 1 знач.). || розм. Те саме, що собака 1). 2》 перен., розм. Взагалі маленька істота; дитина. || перен. Людина, що звикла вислужуватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- цуцик — СОБА́КА, ПЕС, ЦУ́ЦИК розм., ГАВКУ́Н розм., ПСИ́НА розм., БРОВКО́ розм., РЯБКО розм., БАРБО́С розм. (дворовий непородистий); ЦЮЦЬКО́ розм., ЦЮ́ЦЯ дит.; ША́ВКА (невеликий кімнатний або дворовий собака); СУ́КА, СУ́ЧКА (самиця). Словник синонімів української мови
- цуцик — Цу́цик, -ка; -цики, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- цуцик — ЦУ́ЦИК, а, ч. 1. Маленький собака (у 1 знач.). У няньки був біленький цуцик, її він завжди забавляв (Котл., І, 1952, 181); Мав [батько] худоби у оборі За пана якого — Проти сонечка на призьбі Цуцика рябого… (Черн. Словник української мови в 11 томах