1. Словник жарґонної лексики української мови

чалити

(-лю, -лиш) недок.

1. (куди). Іти кудись. БСРЖ, 664; СЖЗ, 111; ЯБМ, 2, 520.

2. що; тюр. Відбувати строк покарання у виправно-трудовій установі. БСРЖ, 664; СЖЗ, 111.

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чалити — ЧА́ЛИТИ, лю, лиш, недок. 1. що і без прям. дод. Те саме, що прича́лювати. Вона [українська мова] з блиску козацької шаблі і весла невольницького човна, що чалить у бурях на тихі води – вся з шляхетного лицарства... Словник української мови у 20 томах
  2. чалити — ча́лити дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. чалити — -лю, -лиш, недок. 1》 перех. і неперех. Те саме, що причалювати. 2》 неперех., перен., поет. Прямувати до якоїсь мети, постійно наближаючи її здійснення. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. чалити — ПРИЧА́ЛЮВАТИ (прикріплювати, прив'язувати до чогось човен, корабель і т. ін.), ПРИШВАРТО́ВУВАТИ, ЧА́ЛИТИ, ШВАРТУВА́ТИ. — Док.: прича́лити, пришвартува́ти. На голос пісні до них добувається з берега ще один.. Причалив човна, вичалапкує на берег (О. Словник синонімів української мови
  5. чалити — ЧА́ЛИТИ, лю, лиш, недок. 1. перех. і неперех. Те саме, що прича́лювати. 2. неперех., перен., поет. Прямувати до якоїсь мети, постійно наближаючи її здійснення. Словник української мови в 11 томах